Вірш
Встаєм раненько, миємось гарненько…

Встаєм раненько, миємось гарненько…

Іван Франко · 1889

Встаєм раненько, миємось гарненько,Вбираємось і стелим ліжко в мить,Пісочком казню метемо чистенько,Тоді давай ходить, ходить, ходить…

Шість кроків, там, і шість назад — досить.Щоб не крутив ся світ, та трьом тісненько:То два нас ходить, а один сидить,Той встане — з нас один сіда смирненько.

Колись в Бориславі були землеюДва ріпники присипані: три дошкиНад ними стали скісною крівле́ю.

Лиш люльку мали і вода слезилаВ кутку: сей воду ссе, той курить трошки…Сім діб! І нас того ж тюрма навчила.

18 сент. 1889.

Видання 1893 року

Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає