Вірш
Всюди нівечиться правда…

Всюди нівечиться правда…

Іван Франко · 1880

Всюди ніве́чить ся правда,Всюди панує брехня,В ваших лиш серцях, о братя,Най не постане вона!

Там ви для правди святоіСильний збудуйте опліт,Там ви огонь невгасимийЧесноі думки паліть!

Твердша від стали твердоі,Сто раз тривкійша ніж мурЩирих, мягких серць твердиняСупроти громів і бур.

Там з поколінь в поколіняПравда простоіть ціла,Поки не зломить ся лютийВал лицемірства і зла.

І мов те древо зимою,З верху безлисте, мертве,В бурі, морози пускаєВічно корінє нове;

І мов нора та підземнаТриска ключем з під скали, —Трисне з під зла й пересудівПравда жива на земли.6 апр. 1880.

Видання 1893 року

Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає