Ідеалісти

Під пнем перегнилим в болоті гниломуВертять ся, клублять ся дрібні червяки:І вродились, виросли й гинуть у ньому,А другі йіх тілом живуть залюбки.

І снить ся йім бідним у пітьмі кромішній:Десь сонце горить у всім чарі весни,А в сонця проміню, у радости вічнійГуляють і золотом сьяють вони.

Ті сни своі черви складали в сістемиЗ заключенєм: так є найліпше, як є;Читали промови, співали поемиПро гарне, щасливе в болоті житє.

В тім люде той пень відвалили й поперли,І дійснеє сонце вказалось з за мгли;На сонце те глипнули черви й померли,І мручи, убійчеє світло кляли.1882.