Ворогам

Уривок

…Вже очі ті, що так було привиклиСпускати погляд, тихі сльози лити,Тепер метають іскри, блискавицї, —Їх дикий блеск невже вас не лякає?І руки ті, не учені до зброї,Що досї так довірливо одкритіШукали тілько дружньої руки,Тепера зводять ся від судороги злости, —Чи вам байдуже про такі погрози?Уста, що солодко співали й вимовлялиСолодкі речі, або тихі жалї,Тепер шиплять від лютости і голосСпотворив ся неначе свист гадючий, —Що як для вас жалом язик їх буде?…1895 року.