Вогники по бухті скрізь
Михайль Семенко Катер дає третій гудок —блискучий, витворний катер.Місячної ночі ми кидаєм Владівостокі рушаєм в бік, де темніє кратер.
Вогники, вогники по бухті скрізь,вода шумує і колише хвиля.В нашім серці правда немає сліз,мила?
Місто, місто в огнях зостається ззаду.Море виблискує, тіні погляд лоскочуть.Кохана — чому ми раді,чого серце хоче?
30 — VI. 917. Владівосток.
Видання 1929 року
Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.