Патаґонія

Я не умру від смерти —я умру від життя.Умиратиму — життя буде мерти,не маятиме стяг.

Я молодим, молодим умру —бо чи стану коли старим?Залиш, залиш траурну гру,розсип похоронні рими.

Я умру, умру в Патагонії дикій,бо належу огню й землі.Рідні мої — я не чутиму ваших криків,я — нічий, поет світових слів.

Я умру в хвилю, коли природа стихне,чекаючи на останню Горобину Ніч.Я умру в павзу, коли серце стиснемоя молодість, і життя, і січа.

30 — VI. 917. Владівосток.