Вірш
Sum

Sum

Михайль Семенко

Квітнуть в душі моїй муки земліплаче душа сльозить серцехто зітре ті муки зітре ці сльози?серце зморене припестить хто?кланяюсь мукам я не хочу пестощівгулять самому на землі веселомені весело бо я сам як світбо як світ багатий я і як сонце щедрийі як захочу несамотним стануі як захочу біля сонця розтанунавіки щезну й оживу знов.Такий я!

29 — IV. 914. Київ.

Как рано мне приходится не спать, Оттого, что я печалюсь.

Елена Гуро

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає