Море кинемо дике
Михайль Семенко Хутко ці гори кинемо,море кинемо дике.В Києві серце спинемоі острах зникне.
Озеро Першої Зустрічі —озеро Жовтих Лілій…Майбутнє — чи нас одуре,чи захопить у міці смілій?..
Скільки ми мрій оста́лили,скільки в них сліз і захвату!На горах сльози падали,зникали, як мене звала ти.
Прощайте, звірячі спини!Море — ти в душі навіки!..Хутко, хутко ми вас кинемо,в спогадах — ви нам ліки…
30 — VI. 917. Владівосток.
Видання 1929 року
Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.