Вітер століть
Богдан-Ігор Антонич І вітер віє від столітькрилатий, вільний і неспиннийі вчить свободи, туги вчитьза чимсь незнаним і нестримним.
І повторяє нам прибитиму зривах страчених намарне,що ніяк життя спинити,і що життя це не казарма.
13. березня 1935.
Видання 1938 року
Текст за виданням: Зелена Євангелія, Львів: Ізмарагд, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.