Вірш
Coda

Coda

Богдан-Ігор Антонич

15

КОДА

Шумить життя журливе жовте жито,подій хитає повні колоски.Додолу вітер гне плоди важкі,як спіє зерно людських мрій налите.

І провіває синє неба ситопшеницю діл крізь зір дрібні зірки.Змагання, мов повою колоски,оплотом обплели землі корито.

Дорогу нам не стелять тільки рожі,навпроти віє вітер сніговий,на скелі пнемось гострі, непригожі.

Благословенний шляху грозовий!Як намагатися й впадати можеш,щасливий друже ти, бо ще живий.

Видання 1931 року

Текст за виданням: Привітання життя, Львів: Видавнича спілка «Діло», 1931. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає