Міт
Богдан-Ігор Антонич Неначе в книгах праарійськихпідкова, чо́вен і стріла.В діброві сяє срібне військо,шумлять санскритськії слова.
Русяві й стрункочолі йдуть племе́на,і їхні друзі — кінь та корабель.Горять на небі ясних зір знаме́на,мов свастика окрилених шабель.
22. грудня 1934.
Видання 1938 року
Текст за виданням: Зелена Євангелія, Львів: Ізмарагд, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.