Вірш
Село

Село

Богдан-Ігор Антонич

Застрягло сонце між два клени,димить обвіяна рілляі піль коловорот зеленийдовкола сонця закружляв.

Ріка, мов пояс; лісу смуга;мов повінь, трави піднялись.І знову йде молебень плуга,де війни віяли колись.

12. березня 1935.

Видання 1938 року

Текст за виданням: Зелена Євангелія, Львів: Ізмарагд, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Вірш зі збірки «Зелена Євангелія» (1938); не плутати з однойменним віршем зі збірки «Три перстені» (1934).