Відцуралися люде мене!..

Відцурали ся люде мене!Сей та той надійде і мине!Тілько боязно скоса зирне…Чи боять ся ті люде мене?

Я блукаю, мов звір серед гір,Серед шуму вулиць містових,В серці чую слова мов докір:Ти проклятий один серед них!

Самотою хожу́ я, мов блуд,З горем в серці нестерпно важким…Всі знайомі минають, ідуть —Поділити ся горем ні з ким.

Як би в сльози крівавіі зновМіг я все своє горе розлить,Я би виплакав всю свою кров,Щоб нічого з людьми не ділить.18 нояб. 1880.