Весільна ніч
Богдан-Ігор Антонич Палає ніч пташиним співом.Хто ж, люба, ложе нам постелить?Дивись, як сяє мерехтливоу вікна місяць — чару келих.
Хрещатим мохом і коханнямнас оплете нестямне щастя.Сто місяців тремтить заранняу снах гарячих і квітчастих.
10. березня 1935.
Видання 1938 року
Текст за виданням: Зелена Євангелія, Львів: Ізмарагд, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.