Вірш
Хміль

Хміль

Богдан-Ігор Антонич

Дівчино — хмелю весняний,довкола мене оплетися!Кують нам дятлі з моху сниі в сто гаях лопоче листя.

Весна омаєних весільі кожна ніч, немов отрута.Твоїх долонь ласкавий хмільі тайна щастя незбагнута.

9. березня 1935.

Видання 1938 року

Текст за виданням: Зелена Євангелія, Львів: Ізмарагд, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає