Весільна
Богдан-Ігор Антонич Для Олечки
Послухай: бє весільний бубоні клени клоняться, мов пави.В твоє волосся, моя люба,заплівся місяць кучерявий.
Чому пригасла скрипка трохи,чому тремтить твоя долоня?Ніч срібним сяйвом, наче мохом,обмотує підкови коням.
12. березня 1935.
Видання 1938 року
Текст за виданням: Зелена Євангелія, Львів: Ізмарагд, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.