Вам хочеться знать, як нам в тій казематі…

Вам хочесь знать, як нам в тій казаматіПроходить час? О, страх патріархально!Як господарські діти йдемо спатиУраз з курми, лиш що заснуть звичайно

Не можемо. Ні про що розмовляти,То й мовчимо. Лиш сей та той нечайноЗітхне. Минає осьмий час, девятий…В тім Герсон стука о стіну нагально

І лізе до вікна. „Ти спиш, Реєнте?— Ні! — „Так подай там знак до Розпоряки.Mir wellen eppes machen düll den Mente!“

Стук, стук по стінах! Гомонять тихцем…Пост настороживсь, став к вікну лицем. —В тім з права хтось як рявкне: „Лут табаки!“