Уривок
Богдан-Ігор Антонич Боюсь згасити світло лямпи,бо може стати ще страшніш,і ніч, розкладена на ямби,у серце вбилась, наче ніж.
Ніяк заснути! Кличуть півні,годинник бє і місяць лине.Мій сон, мій голос неспокійнийв моїй трагічній Батьківщині.
Видання 1936 року
Текст за виданням: Книга Лева, Львів: Ізмарагд, 1936. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.