Вірш
Батьківщина

Батьківщина

Богдан-Ігор Антонич

Жовті косатні цвітуть на мокрих луках,як за днів дитинства, в кучерявій млі.Вилітають ластівками стріли з лука,білі стріли літ.

Оси золоті в чарках троянд розквітлих,мокрі зорі куряться під сизий вечір.Ще горить твоєї молодости світло,хоч новий десяток літ береш на плечі.

Слухай: Батьківщина свого сина кличенайпростішим, неповторним, вічним словом.У воді відбились зорі і обличчя,кароокі люди і співуча мова.

Видання 1936 року

Текст за виданням: Книга Лева, Львів: Ізмарагд, 1936. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає