Україна мовить

Мій синку, ти би менш балакав,Сам над собою менше плакав,На долю менше нарікав!На шлях тернистий сам подав сяІ цупко по тернах подрав ся, —Чогож ти іншого чекав?

Сам знав, що гола я і вбога,І до мойого ти порогаПрийшов, захтів служить міні.Ну, в мене слугам плати скупо,А нарікать на мене глупо….Просила я тебе, чи ні?

І що тобі за кривда сталась?Що підняли на тебе галас:„Не любить Руси він ні раз!“Наплюй! Я, синку, ліпше знаюВсю ту патріотичну зграюЙ ціну єі любовних фраз.

Що проживеш весь вік убого?Значить, не вкрав ніщо ні в кого,А чесно працював на хліб.Тай те подумай ще, будь ласка:Твойого я найкраща часткаЗ тобою враз не ляже в гріб.