У дужих дні — немов слухняна глина…
Євген Плужник У дужих дні — немов слухняна глина,Покірна волі й пальцям різьбаря;А я схилюсь тихенько на коліна, —Шумуйте, днів розбурхані моря!
Але не гнів, не заздрість і не втома(Благословенний шлях, що ним іти!), —Якась нова, словам ще невідомаСолодка мука здійснення мети!
Хай иншим дні прозорі і покірні,Нехай я сам покірний дням моїм! О, днів прийдешніх обрії безмірні,О, тишина моїх маленьких рим!
Видання 1926 року
Текст за виданням: Дні, Київ: Глобус, 1926. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.