Три неділі вже кум у арешті сидів…

Три неділі вже кум у арешті сидів,А селом якийсь шум наче рій той гудів.

Ось Пазюк молодий у попа, неборак,Кладе пятку на стіл і говорить ось так:

„Єгомостику, горе на мене найшло!„„Ти вкрав тата сотки!“ так гуде все село.

„„Бідний кум через тебе в арешті терпить.““Єгомостику, радьте, що маю робить?“

Піп плечима стиснув. „То, небоже, біда!“А Пазюк молодий хитро так повіда:

„У неділю на хрест і на слово святеПеред всіми людьми я присягну на те,Що татуньових грошей не маю.“

„Добре сину! Присягу тобі проведу.Та гляди, щоб не впав ти в велику біду!

„Бо присяга страшна! Лиш одну міні річВідповідж: чи ти взяв тії гроші в ту ніч?Як на сповіди правди жадаю.“

„Як на сповіди! Отче.. Та взяв чи не взяв,А бігме, що нерушані вчора віддав.І присягну, най встиду між хлопством не маю.“