Вірш
Тріолет

Тріолет

Іван Франко · 1880

І ти лукавила зо мною!Ах, ангельські слова твоіБули лиш о́блиском брехні!І ти лукавила зо мною!І нетямущому мініЗатрули серце гризото́юТі ангельські слова твоі…І ти лукавила зо мною!

Неначе правдою самою,Неначе золотом в огніБез скази чищеним — ох, ні,Неначе правдою самою,Так в добрі і нещасні дніЯ величав ся все тобою!Мов злотом чищеним в огні,Неначе правдою самою.

Та під пліно́ю золотоюХовались скази мідяні,І цвіт розцвилий на весніПід пишното́ю золотою

Крив червяка! Ох, чи не в сніЛюбились щиро ми з тобою?І серце бідне рвесь у мні,Що ти — злукавила зо мною!…1880.

Видання 1893 року

Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає