Тюльпани
Богдан-Ігор Антонич Червоне золото тюльпанівна сірім сонці — таці з ликаі механічний сад мельодій,де в чорних дисках спить музика.
Металю вязень — людський голосзасуджений в кружок порожнійі світу вязень — людське серцецього збагнути неспроможне.
Крізь сірий шовк — безбарвя сіречервоне золото тюльпанів.Цвісти, горіти й проминати,лишати все, йдучи в незнане!
Видання 1936 року
Текст за виданням: Книга Лева, Львів: Ізмарагд, 1936. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.