Тішся, дитино, поки ще маленька…

Тіш ся, дитино, поки ще маленька, Ти-ж бо живеш на весні,Ще твоя думка літає легенька, Ще твої мрії ясні.

Мрія полине із думкою вкупці Геть у далекі світа, —Крил не втинай сизокрилій голубці, Хай вона вільно літа.

Чі памьятаєш ти казку-дивницю, Як то колись принеслаТую цілющу-живущу водицю Дрібна пташина мала.

Їй не страшні були дикі простори Бе́скиди й хвилі морські,Перелітала найвищії гори, — Ма́ла крильця́та прудкі.

Так твоя думка швиденько полине, Тілько їй волю даси,І принесе з чарівної країни Краплю живої роси.

І як приступить журба невсипуща Та до серденька твого, —Тая росиця цілюща-живуща Буде живити його.

Хай же та мрія із думкою вкупці Лине в незнані світа, —Крил не втинай сизокрилій голубці, Хай вона вільно літа!