Вірш
Свято

Свято

Михайль Семенко

Минає свято. Я знов підтятий.Скрізь шум і регіт. Гомонить юрма.В відгуках свято. Минає свято.Для нас його нема.

А ну, лишень, зрахуйте кроки,що я пройшов наодинці!Я міг згадать з дитинства рокиі обходив театри всі.

Послухайте, панно, коли я не винен —то не кину перший привітання слово!Я тану в світі безупинно.Я теряю, теряю мову.

4 — IV. 917. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає