Свято
Михайль Семенко Минає свято. Я знов підтятий.Скрізь шум і регіт. Гомонить юрма.В відгуках свято. Минає свято.Для нас його нема.
А ну, лишень, зрахуйте кроки,що я пройшов наодинці!Я міг згадать з дитинства рокиі обходив театри всі.
Послухайте, панно, коли я не винен —то не кину перший привітання слово!Я тану в світі безупинно.Я теряю, теряю мову.
4 — IV. 917. Владівосток.
Видання 1929 року
Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.