Вірш
Розстання

Розстання

Михайль Семенко

Люблю, коли ми ображені,і розходимось, як чужі, —розходимось недоказані,з тривогою в душі.

Розходимось і знову стрінемось —це ж міф, що ми чужі!Ми обоє — подумай — де ми дінемось,скажи!

3 — IV. 917. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає