Стояла я і слухала весну…
Леся Українка 6
Стояла я і слухала весну, Весна менї багато говорила,Співала пісню дзвінку, голосну, То знов таємно-тихо шепотїла.
Вона менї співала про любов, Про молодощі, радощі, надїї,Вона менї переспівала знов Те, що давно менї співали мрії.
Видання 1899 року
Текст за виданням: Думи і мрії, Львів: Українсько-руська видавнича спілка, 1899. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.