Вірш
Старий годинник

Старий годинник

Михайль Семенко

В сутінках сумних отіненихобраз забутий виник.Його родив у однотонних цокотінняхстарий годинник.

Фрази плетуться в журнім смерканністаромодних перлів.Сумні, далекі і рідно-незнанідуші померлі.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає