Пожовклі зшитки
Михайль Семенко Скільки, скільки пожовклих зшитків,скільки пожовклих мрій!Дорогі, рівненькі рядочки — серця мого відбитки,юнацькі благословіння Неіснуючій Сестрі.
З червоними краями, в цератових палітурка́х,вони містять душі гострий розвиток.Ви, мої сторінки, серце моє — в замках…Перший і останній зшиток.
Видання 1929 року
Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.