Бабусині іменини
Михайль Семенко Минулими роками, на бабусині іменини,було в цій хаті без ліку гостей.Як колись ждали, як прибирались до сеї днини,і скільки подавалось печених индиків і гусей.
В тіні абажура — скільки померлих тінів —родичів, знайомих, нарочито званих.Повна хата розмов і гомону у теплім тремтінні,тепер — свідки останні — старі дідівські дивани.
Образи, вигуки, милі старосвіцькі інтимності.Тихо, тихо, мов в усі.Боже, всьому минулому — подай твої святі милості!Сьогодні — іменини моєї бабусі.
Видання 1929 року
Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.