Сніг замітає усі сліди
Михайль Семенко Сніг замітає усі сліди.Сніг уколисує душу.Може запорошишся поруч і ти?Бо кохати не мушу.
Сніг замітає усі сліди.Сніг уколисує душу.
Хто каже, що весна йдеі сонце хутко гляне?Це неможливо… Сховаюся ж де?Сніг же розтане?..
Хто каже, що весна йдеі сонце хутко гляне?
Замітай, замітай матовість зблідлих мукі мої скривлені губи.Затамуй кволість, призирливий у мені стук: Не любить…
Може зітрешся, розтанеш ти?Сніг уколисує душу.Сніг замітає усі сліди.Кохати не мушу.
Сніг замітає усі сліди.Кохати не мушу.
28 — II. 917. Владівосток.
Видання 1929 року
Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.