Вірш
Сірий гимн

Сірий гимн

Богдан-Ігор Антонич

Стовпи із попелу угору!Міста в дротах — під вітром ліри.Це тут, де мурів скупість взором,без сяйва навіть сонце сіре.

Тут люди, мури і бацилітим самим піддані законамі тулуби печей похилі,де розцвітають іскор грона.

Хто падає, за ним не тужать,бо срібло сліз не для розтрати,скупі на скарб навбач байдужий.Хвалю життя шорстке й сукате!

Видання 1936 року

Текст за виданням: Книга Лева, Львів: Ізмарагд, 1936. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає