Коло змін
Богдан-Ігор Антонич Жаркий, духотний день, зомлівши,мов стовп, упав на груди ночі.Що ти згубив, не знайдеш більшеі час надію розхлюпоче.
Ще піна світла з дзбана сонцяпарує пилом з теплих мурів.Не жди від долі оборонця,від пазурів в овечій шкурі!
З-за золотого шумовинняніч блакитніє чиста й вічна.
Знов знайдеш суть у колі зміннім,щоб в зміст незмінний вірить міцно.
Видання 1936 року
Текст за виданням: Книга Лева, Львів: Ізмарагд, 1936. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.