Вірш
Молитва до зір

Молитва до зір

Богдан-Ігор Антонич

Не срібло миршаве, не хміль,не лавр сумнівний і двозначний,не дотепів грайливих сіль,не успіх в грі на риск небачній,не уст золотомовних мед,не почестей солодка маннаі навіть не чеснот букет,що світлість їх нераз оманна,не винограду темний сіку колі дружньому за чаєм,не муз єлей, що на ввесь віктавром людину назначає,не вигаданий в хитрий лад,щоб мірять душі, вчений лікоть,не домохвальців млявий чад,нещирих хвальб слизька музика,не захист мрій — блаженний дім,але молімся зорям дальнім,щоб нам дали на світі цімжиття величне і страдальне.

Видання 1936 року

Текст за виданням: Книга Лева, Львів: Ізмарагд, 1936. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає