Si. Settina

Сім струн я торкаю, струна́ по струні, Нехай мої струни лунають, Нехай мої співи літаютьПо рідній коханій моїй стороні. І, може, де кобза найдеться, Що гучно на струни озветься,На струни, на співи мої негучні.

І, може, заграє та кобза вільніше. Ніж тихії струни мої, І вільнії гуки єїЗнайдуть послухання у світі пильніше; І буде та кобза — гучна́, Та тілько не може вонаЛунати від струн моїх тихих щиріше.