Розвивайся ти високий дубе…
Іван Франко · 1883 Розвивай ся ти високий дубе,Весна красна буде!Розпадуть ся пута віковіі,Прокинуть ся люде.
Розпадуть ся пута віковіі,Тяжкіі кайдани,Непобіджена злими ворогамиУкрайіна встане.
Встане славна мати Украйіна,Щаслива і вільна,Від Кубані аж до Сяна-річкиОдна, нероздільна.
Щезнуть межі, що помежувалиЧужі між собою,Згорне мати до себе всі дітиТеплою рукою.
„Діти ж моі, діти нещасливі,Блудні сиротята,Годі ж бо вам в сусід на услузіСвій вік коротати!
„Піднимайтесь на святеє діло,На щирую дружбу,Та щоби ви чесно послужилиДля матери службу.
„Чи ще ж то ви мало наслужилисьМоскві і Ляхови?Чи ще ж то ви мало наточилисьБратерськоі крови?
„Пора, діти, добра поглядітиДля власноі хати,Щоб газдою, не слугоюПеред світом стати!“
Розвивай ся ти високий дубе,Весна красна буде!Гей уставаймо, єднаймо ся,Украйінські люде!
Єднаймо ся, братаймо сяВ товариство чесне,Най братерством, щирими трудамиВкрайіна воскресне!17 марта 1883.
Видання 1893 року
Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.