Ляхам

І ми братали ся з Ляхами.

Т. Шевченко.

І що ж, що ми з вами братались?Все таки ми в дурнях остались.Було колись волі доволіДля нас і для вас на Вкрайіні,І хліба доволі на полі,Лиш жити б та бути до нині.Та біс підкусив вас „брататись“,Братерство ж навпак повернути:Над братом панами остатись,В ярмо єго шию пригнути.І що ти братерства ціноюЗагарбав у нас те, що наше, —Сусіди обох нас з тобоюІ тиснуть і друть, брате Ляше.

Та мало для тебе науки!Як власти лиш крихту у рукиДістав ти з німецькоі ласки,Як крихта нам впалась свободи, —Для нас тобі жаль тоі частки,Нас тиснеш і кличеш — до згоди!— Братаймось! — кричиш, і над намиЗнов панство нове закладаєш,Немов під братерства словамиБратерського серця не маєш.

Братаймо ся, Ляше, та щиро,Громадою, ділом і миром,Братаймось, як з рівними рівні,А не як пани і піддані!Кори́сті най вяжуть нас спільніА не пересуди погані.І кождий на свойому поліДля себе і жиймо й працюймоДля власного щастя і долі!Ратуймось в біді, та тямуймоДокладно слова ті хороші:Брат братом, а бриндзя за гроші.21 нояб. 1882.