Притичина

Мамцю, мамцю, що менї?Щось мабуть зовсїм погане!Мій спокій мов сьвічка тане,А в серденьку як в млинї.

Щось туркоче, шось біжить —Тихо-тихо, то знов крепче,Щось співає, свище, шепче,А все згідно: „Жить! жить! жить!“

Без причини я сьміюсь,Без причини гірко плачу,Щось у млї рожевій бачу,Всїх люблю і всїх боюсь.

Спать не можу й бачу сни:Десь немов садок роскішний,В нїм квіток рядок утїшнийВ тихім сьяєві весни.

Між квітками тими й я,А в садку музика грає,Рій метеликів гуляє…Мамко, мамочко моя!

А між ними там одинПишнокрилий, срібнолатий…Ах, як би його спіймати!…Ґрації якоїсь син.

Він крильцями тріпотить —Весь рожевий, тло зелене —Все круг мене, все круг менеВідлетить, то прилетить!

Мамцю, мамцю, що се є?Чи метелик, чи горобчик,Чи рожевий, гарний хлопчикМенї спати не дає?…