Простовіч
Юрій Липа Просто дивитись в лице усьому́, що довкола;
Все, що є рідне, то — рідне, вороже — ворожим зостане,
Йди без вагань і без схибу, і вдар там, де треба,
А ще частіш — пожалій, відвернись і не думай,
Часто людина змаліє і варта поправи,
Шкода на неї часу, ти будь тим, чим належить.
То — найважніше: ти будь і дивись простовіч.
Видання 1938 року (передрук 1967)
Текст за виданням: Вірую, Львів: Дзвони, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Діаспоріана (Юрій Липа. Поезія. Торонто, 1967).