Породила мене мати…

Породила мене матиУ високих у палатах,Шовком повила́;У золоті, в оксами́ті,Мов та квіточка укри́та,Росла я, росла́.

І виросла я на диво:Кароока, чорнобрива,Білолицяя.Убогого полюбила,Мати заміж не пустила, —Осталася я

У високих у палатахУвесь вік свій дівувати...Недоля моя!Як билина при долині,В одинокій самотиніСтаріюся я.

На світ божий не дивлю́ся,Ні до кого не горнуся,А матір стару —Прости мене, моя мати!Буду тебе проклинати,Поки не умру.