Полярія

Застигло море в чаші різьбленій із льоду.Золотоустий місяць — містик у блакиті.Полярні янголи колишуть Божі водиі звірі виють глухо спраглі і неситі.

Ще тут не доповзло людей руде хробацтво,багрове небо на хребтах підносять лиси,кити хвостами миють зорі й біле птаство,мов стріли з звірокруга, непорушно висить.

Як Діва з зодіяка чеше карі косий горбатий Водяник закличе тіні з лігов,земля, мов шкаралуща, гнеться і голосить.Це душі мамутів бредуть червоним снігом.