Арктика
Богдан-Ігор Антонич Комети, що цвітуть хвостами, наче пави,червоні шиби моря в оливяних рамах,де скелі льодові під снігом кучерявимрозсунулись поволі, мов таємна брама.
На бурунів хребтах качаються тюлені,звірята сходять з зодіяка й червонієу сяйві магнетичних піль металь зеленийморів примарних, що подібні сонній мрії.
Мов синє оливо, заклякле небо виситьі череп місяця розбитий і безбарвнийупав на сніг, коли отари білих лисівв країну небуття вела зоря полярна.
Видання 1936 року
Текст за виданням: Книга Лева, Львів: Ізмарагд, 1936. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.