Вірш
Океанія

Океанія

Богдан-Ігор Антонич

або

в долинах морських левів

Оманює зеленим і холодним світломпідводне сонце у долинах коралевих,де в кучерях топільниць мертві перли квітнутьі сплять на ложах з зір тяжкі, мов брили, леви.

Як з пращі ранку вилітає сонця куляокругла, мов бусоля, і швидка, мов мева,зелений струмінь вод вкриває пил рожевий,немов багрових бджіл розсипується вулій.

Дельфіни золоті сурмлять на мідних мушлях,як блискавиця в льоті, тризуб хвилі поре,вали червоні й мореплавців білі душіблукають, наче тіні, без наймення морем.

Видання 1936 року

Текст за виданням: Книга Лева, Львів: Ізмарагд, 1936. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає