Подорож літаком

Літак, немов змагун, бере розгін,костричить кострубатий, гострий лоб,як віл, вдаряє до повітря стін,іде в повільний гін, пізніш в галоп.

Шалений вітер дме від дужих крил.Нараз підстрибує, дере муслінімли та пнеться стрімко в неба схил.

Відштовхуємо землю, наче мяч.Рев, гуркіт обіймає нас в кліщі.Залізний круче, перестань, не кряч,не вий! Ох, Боже, як тріщить, тріщить.

Колеса в хмарах, наче ноги в стремю.І вихилюся поза край над мряч,аж серце випаде із рук на землю.