І

І вітер, що жене по руннім полі,і дощ, що жне руді хмар руна в млі,і злотий усміх зір на синім тлі,і долі спів пшеничної в стодолі.

І виноград і водоспад удолі,і сад і дзвінкодзвонні соловї,і їх пісні, немов фонема: і,і гай, і водограй, і край на волі.

І сон на сіні й сонні ліса тіні,і смерк в руїні, і казки в країні,і чалі коні, і чвал баский по степі.

І ґрунь і рунь і ватра у вертепі,і гарний світ удень і серед ночі,і найгарніший, як лиш замкнеш очі.