По улиці вітер віє…
Тарас Шевченко · 1848 По улиці вітер вієТа сніг замітає,По улиці по-під тиннюВдова шкандибаєПід дзвіницю, — сердешная,Руки простягатиДо тих самих, до багатих,Що сина в салдатиПозаторік заголили...А думала жити,Хоч на старість у неві́сткиВ добрі одпочити...Не довелось!... ВиблагалаТую копійчину, —Та Пречистій поставилаСвічечку за сина...
Видання [бл. 1920] року
Текст за виданням: Кобзарь, Київ — Ляйпціґ: Українська накладня. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.