Пізня година
Богдан-Ігор Антонич Об вікно кажан крильми вдаряє,все принишкло, стихло, охололо.Безвість манить нездійсненним раєм,наче ртуть, спливає в жили холод.
Ходиш, ходиш, дивні тіні водиш,з болем родиться у серці пісня.Поплили над світом чорні водиночі.
Спати йди.
Година пізня.
Видання 1934 року
Текст за виданням: Три перстені, Львів: Богдан Дороцький, 1934. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.