Ніч
Богдан-Ігор Антонич Розкрита книжка, лямпа, блудні нетлі,ляга на серце ржа думок.На стінах тіні в'яжуть круглі петлів чудний і нерозплутаний клубок.
Мов чорний кіт, сів череватий чайник,годинник, наче джміль, гуде.Яка ж солодка ця принада тайнита слово, що мов з каменю тверде!
Бляшане небо, олив'яний місяцьі ночі попелястий дим.Невже ж нема на цьому світі місцяпоривам нездійсненним та палким?
Видання 1934 року
Текст за виданням: Три перстені, Львів: Богдан Дороцький, 1934. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.