Пісенька до сну
Богдан-Ігор Антонич Не думай! Спи! Думки — отрута щастю.Цвітуть дві тіні — дві лілеї чорні.Не думай! Спи! До всіх скорбот причаснийі так усього в думці не обгорнеш.
Прощаючись із спомином останнім,що тінню вихиливсь з-за яви краю,в солодкім марнотратстві почуваннівкохання вицвіле знов прикликаєш.
Це справді зле, що покохав занадто,заміцно, зарозтратно. Захват яснийв екстазу чорну ночі не міняти!
Засни! Чи це життя, чи лямпа гасне?
Видання 1936 року
Текст за виданням: Книга Лева, Львів: Ізмарагд, 1936. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.